Ти близько.
Як повітря...
На відстані одного подиху -
лише вдихнути...
Чому ж я шукаю Тебе
десь
там
?
Шукаю то з мапою,
то навпомацки.
Болить спина, натомлені ноги...
Блукаю лісами-полями, далекими світами.
Аж поки загублю стежку додому.
Знаходжу, вертаюсь.
Щоб завтра знову вирушити на пошуки
Тебе.
А Ти все так само близько -
на відстані одного подиху.
Йдеш зі мною в мою мандрівку
у світи далекі...
Наглянути, аби дитя не загубилося.
Колись я таки допетраю,
що Ти — на відстані подиху.
Ближчий, аніж одежа.
І ми будемо сміятися,
що я так довго не могла докумекати
таку очевидність:
Ти близько — на відстані подиху.
І я сміятимусь голосніше за Тебе...
а потім спитаю:
“Навіщо Ти ходив зі мною
у темні ліси
у широкі поля
у високі гори
?
Навіщо дозволив мені блукати
сотнею стежок,
якщо був лиш на відстані подиху?
А Ти усміхнешся у вуса і мовиш:
“Дитино, ти ніколи не побачила б,
як цвітуть серед луки стокротки,
коли б не ходила шукати Мене у далекі світи...”
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Два чоловіки (Two Husbands) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
Unpenitent, I grieve to state,
Two good men stood by heaven's gate,
Saint Peter coming to await.
The stopped the Keeper of the Keys,
Saying: "What suppliants are these,
Who wait me not on bended knees?
"To get my heavenly Okay
A man should have been used to pray,
Or suffered in some grievous way."
"Oh I have suffered," cried the first.
"Of wives I had the wicked worst,
Who made my life a plague accurst.
"Such martyrdom no tongue can tell;
In mercy's name it is not well
To doom me to another hell."
Saint Peter said: "I comprehend;
But tribulations have their end.
The gate is open, - go my friend."
Then said the second: "What of me?
More I deserve to pass than he,
For I've been wedded twice, you see."
Saint Peter looked at him a while,
And then he answered with a smile:
"Your application I will file.
"Yet twice in double yoke you've driven...
Though sinners with our Saints we leaven,
We don't take IMBECILES in heaven."
