Сьогодні ми зібралися сюди
Щоб знову один одного побачити,
Щоб роздивитись Господа сліди
У даті,що хотілося б відзначити.
Нам всім Творець подарував батьків,
Чи, навпаки,- це ми їм подаровані;
Ми вплетені у полотно віків,
Правицею Всевишнього скеровані.
Великий Всемогутній мудрий Бог
Творив дива в далекому минулому,
І диво з див-єдиний шлях для двох
Своїх дітей, щоб всі про Нього чули ми.
Щоб дітям серед літа чи зими
Розповідали ми просту історію
Хто наш Творець, і хто у світі ми-
Маленькі діти Батька Неповторного.
Я славлю Бога за моїх батьків,
За приклад їх життєвий, за відносини.
Хвала Творцю, хвала Царю віків,
Я бачила любов з весни до осені.
Я бачила кохання мовчазне,
Терпляче, працьовите, задоволене
Усім земним, що пройде і мине.
Кохання вірне, часом дуже стомлене.
Я бачила кохання між двома…
Воно цвіло не фразами, а вчинками-
Вставало рано, ще коли пітьма
Та злий мороз ходили попід вікнами.
Рубало дрова і топило піч,
Пісень на славу Господа співаючи…
Ділити навпіл все - чудова річ.
Таке кохання вічне, незгасаюче.
Я бачила любов непоказну,
Барвистими словами не прикрашену.
Вона молилась палко замість сну,
Схиляючись над ліжечками нашими.
За осінню життя іде зима,
Вона сувора, часом – з хуртовинами.
Та холоду в серцях у Вас нема.
Ми щиро Вас вітаємо родинами.
Лютує лютий, але вірний Бог,
Якого Ви життям своїм звеличили.
Хвала Христу, що долю дав для двох,
За милість, що тече десятиріччями.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дякую. Дуже гарно. Справді: любов не "глагол", а ДІЄслово. Комментарий автора: Cлава Богу. Дякую за увагу, Світлано.
Надежда Горбатюк
2015-09-17 06:43:16
Гарно і зворушливо. Благословінь Божих всій вашій родині, сестро. Комментарий автора: Cлава Богу.Дякую, Надіє, за увагу. Наші батьки -чудовий приклад віри та мужності.
Крик души : Домашние войны... - Сергей Сгибнев Сколько бы ни исследовали мы причины распада семей, во всем и всегда видим попытки сторон (как жены, так и мужа) обелить себя и обвинить, теперь уже соперника, в ответственности за совершившееся. И каждый считает свою ситуацию уникальной… Что, мол, только у них это случилось, и по вине противоположной стороны. Но как же прав был Екклесиаст, сказавший еще три с половиной тысячи лет назад:
- Что было, то и будет; и что делалось, то и будет делаться, и нет ничего нового под солнцем.
Бывает нечто, о чем говорят: "смотри, вот это новое"; но [это] было уже в веках, бывших прежде нас. Нет памяти о прежнем; да и о том, что будет, не останется памяти у тех, которые будут после (Еккл.1:9-11).
Святитель Иоанн Златоуст жил и трудился во славу Господа нашего на исходе ТРЕТЬЕГО века. 1600 лет прошло с тех пор, как услышали люди его проникновенные, пропитанные истиной Святого Духа слова.
Прочтем же еще раз размышления великого мужа силы и славы Господней. Не о сегодняшнем ли дне сказано? Не к нам ли – сегодняшним, обращение?
