Закончив трапезу едва,
Спешил к друзьям на ужин…
Писатель, острый на слова,
Любил, чрезмерно, кушать.
Свой вес ему ходить мешал,
С трудом передвигался.
Подчас и тяжело дышал.
Порою задыхался…
Чревоугодие – порок!
Об этом сам он знал.
Когда же, вспомнить так не смог,
Таким, бедняга, стал.
А, коль талантливый пиит,
Тут – зависть "на хвосте".
Завистник каждый норовит
Напомнить о беде.
Вот, как-то, в обществе одном,
(Где хор цыганский пел),
Сидел герой наш за столом
И много, много ел.
С пирожным ягодным в руке,
Вверх задирая нос,
Стоял и кушал человек,
Задав ему вопрос:
«Творенья Ваши хороши.
В них философский труд.
И похохочешь от души,
И слёзы потекут.
О, как же хочется, мил-друг,
Услышать мудрый глас:
Чем отличается в миру --
Животное от нас?»
На стол салфетку положил.
Ответил франту так:
«На свете, чай, не мало жил,
Но, право, Вы чудак.
Не обойдёшь, наверняка,
Накрытого стола.
Сидим-едим, чтобы рука
Взять окорок могла.
И в торжестве – застолье.
Животное, во все века --
Ест, не иначе, стоя!»
Комментарий автора: Случай произошёл с баснописцем И.Крыловым.
Автор пощадил читателя и заменил слово "скотина" на "животное"(прим.автора)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
